У статті сформульовано та реалізовано завдання, пов’язані з аналітикою вітчизняного та зарубіжного контексту розвитку сільсько-міських агломераційних утворень на інклюзивних засадах. У процесі дослідження було визначено сутність агломерацій та виявлено спільні та відмінні риси класичних (міських) агломерацій та сільсько-міських агломераційних утворень. Увагу приділено характеристиці передумов та чинників формування сільсько-міських агломерацій, витоки яких беруть свій початок від здійснення в Україні реформи децентралізації публічної влади та управління. Доведено, що формування у просторових межах об’єднаних територіальних громад і укрупнених районів зі «змішаним» складом населення, наявними різноманітними ресурсами та функціями, спільними інтересами сільського та міського населення, згуртованого навколо розв’язання невідкладних соціально-економічних проблем, пов’язаних з нерівністю та бідністю, надало поштовх для включення сільсько-міської спільноти у процес створення інклюзії добробуту. За результатами дослідження зроблено висновки та окреслено напрями подальших наукових розвідок за цією проблематикою.