Конституція України визначає принципи, які є основою змісту фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування, відображають характер конституційного регулювання фінансових відносин та мають базове значення для фінансового права в цілому. Закріплення в Конституції України інституту місцевого самоврядування та його матеріальної та фінансової основи обумовило необхідність невідкладного практичного розв'язання проблем становлення місцевих фінансів, організації фінансової системи на принципово нових засадах. Адже місцеві фінанси є тільки у країнах, які взяли за основу модель "відносної автономії". Реалізація конституційних гарантій самостійності органів місцевого самоврядування багато в чому залежить від закріплення в законодавстві достатніх стабільних власних джерел доходів місцевих бюджетів, оскільки стосовно них органи місцевого самоврядування наділені реальними повноваженнями щодо встановлення та справляння. В структурі власних доходів місцевих бюджетів вагома частка має належати саме надходженням від місцевих податків та зборів. Передбачена Конституцією України процедура введення і встановлений Податковим кодексом України перелік місцевих податків і зборів захищають платників податків від надмірної ініціативи органів місцевого самоврядування в сфері оподаткування, оскільки є вичерпними. Але, з іншого боку, не дозволяють в повній мірі врахувати різні економічні особливості територіальних громад. Адміністрування значної частини місцевих податків і зборів в багатьох територіальних громадах є економічно не виправданим. Крім того, частка доходів від місцевих податків і зборів в структурі бюджетів територіальних громад продовжує залишатись незначною. Основними джерелами наповнення місцевих бюджетів є закріплені та регулюючі доходи.