У статті досліджено теоретичні основи визначення сутності дефініції «кредит», його походження, функції та принципи кредитування, що дало змогу виокремити те, що кредит є найбільш поширеною формою залучення коштів на ринку банківських послуг. У системі економічних відносин кредит виступає як самостійна економічна категорія. Завдяки кредиту суб’єкти господарювання мають можливість задовольняти свої господарські потреби у забезпеченні неперервності процесів суспільного відтворення, переборюючи обмеженість фінансових ресурсів. Кредитні відносини дають змогу суб’єктам господарювання збільшувати свої фінансові ресурси та розширяти виробництво. Кредитні відносини між банківською установою та суб’єктом господарювання базуються на аналізі фінансового стану позичальника. Основними питомими ознаками кредитних відносин є: їх виникнення на стадії перерозподілу кінцевих доходів; формування на засадах повернення і з виплатою відсотків; вплив на структуру та обсяги грошових потоків й особливості функціонування ринку банківських кредитів.