Статтю присвячено моделюванню німецькомовної терміносистеми архітектури і будівництва у вигляді тезауруса як уніфікованої на системній основі багаторівневої класифікаційної структури, яка охоплює всі терміни сфери однорідної професійної діяльності. Досягнення мети передбачає організацію суцільної вибірки термінів і терміносполук німецької фахової мови архітектури і будівництва, виокремлення ключового тер- міна і моделювання його семантичного поля, укладання переліку можливих логіко-семантичних відношень між поняттями, вираженими термінами архітектури і будівництва, і побудова на їх основі тезауруса, а також опис семантичної мережі як різних типів семантичних відношень всередині тезауруса. Аналіз лексичного складу німецької фахової мови архітектури і будівництва, здійснений у рамках тезау- русного моделювання, показав, що досліджувана терміносистема налічує 6108 термінів та терміносполук, серед них 4760 термінів є іменниками, 420 – дієсловами, 116 – прикметниками. У вибірці представлені також 58 дієприкметників і 8 слів інших частин мови. Загальна кількість терміносполук складає 742 сполучення, що свідчить про тенденцію до вживання аналітичних конструкцій у цій сфері фахової комунікації. Термінологія німецької фахової мови архітектури і будівництва має складну багаторівневу струк- туру з власними системними зв’язками і взаємодією між окремими ланками. Ключовим поняттям логіко-понятійного моделювання є термін Architektur, зміст якого вказує на міждисциплінарність запропонованої сфери знань. Навколо ключового поняття групуються інші терміни на основі логіко- понятійних відношень гіперо-гіпонімії, супідрядного зв’язку (парціаційні, синонімічні, кореляційні, асоці- аційні), а також відношення щодо локалізації об’єкта, його призначення, функції, способів вираження функції тощо (всього 8626 відношень, об’єднаних у 18 типів). Найбільша частина термінів охоплена парадигматичними семантичними відношеннями рід – вид, частина – ціле, синонімія. Загалом метод тезаурусного моделювання німецької термінології архітектури і будівництва є ефек- тивним при вирішенні задач формалізації семантики певних термінологічних об’єктів, їх систематиза- ції та уніфікації. Це особливо важливо при розробці навчальних інформаційних тезаурусів, які виступа- ють лінгводидактичним інструментом формування професійної компетенції майбутнього архітектора і будівельника. Таке мережеве представлення даних має не тільки суто прикладне значення, але й дозво- ляє глибше проникнути в логічні відношення термінів архітектури і будівництва, точніше змоделювати аналізовану терміносистему.