Незакінчені речення як маркер емоційного мовлення в драматичних творах Лесі Українки.
Abstract
Незакінчені речення є маркером експресивно-емоційного мовлення. Вони допомагають авторові художнього твору відобразити емоційний стан персонажів твору. Найчастіше такі синтаксичні структури виражають схвильованість мовця, розгубленість, невпевненість, сумнів, ніяковість, збентеження, сум’яття, страх, гнів, образу, емоційну виснаженість, знесилля тощо.Специфіка досліджуваних синтаксичних структур полягає у відображенні чуттєвого сприйняття явищ і подій об’єктивного світу.