Німецько-українська міжмовна енантіосемія
Abstract
У статті розглядаються особливості німецько-української міжмовної енантіосемії на основі репрезентативної вибірки з тлумачних словників цих мов. Проведено комплексний аналіз генетичних і семантичних особливостей енантіосемізмів, що дозволило прослідкувати шляхи семантичного розвитку генетично споріднених слівта з’ясувати причини і міру семантичних розходжень між спорідненою лексикою. Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки: 1) німецько-українська міжмовна енантіосемія –явище, не дуже поширене порівняно зміжмовною енантіосемією споріднених мов або внутрішньомовною енантіосемією; 2) полярність значень в емоційно-експресивній лексиці серед міжмовних омонімів зумовлена позитивною або негативною
272оцінкою, наявною в окремих ЛСВ; 3) в одиничних випадках поява енантіосемії викликана причинами культурно-історичного характеру; 4)енантіосемію неправильно зараховувати до антонімічної лексики, оскільки антоніми виражають полярні поняття, а енантіосемізми –полярність другорядних ознак значення.