У статті описано змістові й функціональні параметри стереотипних культурно та етнічно зумовлених етикетних формул, зафіксованих у художніх текстах С. Воробкевича, що їх буковинці уживають в типових комунікативних ситуаціях – привітання, прощання, побажання, подяки, прохання, вибачення, гостинності, утішання. З’ясовано, що випрацювані віками ввічливо-доброзичливі конструкції мовного спілкування репрезентують національний характер буковинців, їх ментальність, самобутній спосіб мовомислення й світобачення.