РОЛЬ ВЕЛИКОЇ ДВАДЦЯТКИ У ФОРМУВАННІ МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО ПРАВОПОРЯДКУ
Abstract
В статті проаналізовано вплив Великої двадцятки на нормативно-правову складову міжнародного фінансового правопорядку шляхом прийняття документів. Запропоновано класифікацію норм, закріплених в документах Групи 20, та їх характеристику. На основі аналізу низки заяв та декларацій Великої двадцятки, встановлено наявність в їх положеннях таких норм як: норми-цілі; програмні норми; норми-принципи; завдання для міжнародних фінансових організацій та держав щодо необхідних заходів, які вони мають здійснити у встановлені строки.
Досліджено вплив Групи 20 на інституційно-суб’єктну складову міжнародного фінансового правопорядку. Зроблено висновок, що вплив G20 на інституційну архітектуру міжнародного фінансового правопорядку здійснюється шляхом прийняття рішень щодо: 1) створення нових міжнародних фінансових організацій; 2) зміни повноважень, завдань існуючих міжнародних фінансових організацій.
На основі аналізу змісту актів G20 з фінансових питань встановлені наступні їх правові характеристики: 1) зміст положень актів G20 переважно носить програмно-регулюючий характер; 2) за своїм змістом виступають правовим вектором розвитку міжнародних відносин у напрямку кращого майбутнього міжнародної спільноти в рамках міжнародної законності; 3) специфічною ознакою актів G20 є те, що вони часто адресуються не стільки державам (хоча представництво в G20 є на рівні лідерів країн), а більше міжнародним організаціям («міжнародним організаціям зі стандартизації»), які здійснюють деталізацію і реалізацію запланованих реформ або вносять зміни в міжнародне фінансове право; 4) за допомогою актів G20 міжнародне співтовариство відносно оперативно сприяє врегулюванню фінансових проблем глобального характеру, які неможливо вирішити на регіональному рівні; 5) представництво держав на найвищому рівні в G20 надає її актам найвищої морально-політичної сили, змістовне наповнення яких є нормативно-правовим «порядком денним» для міжнародної спільноти на півроку – рік.