У статті йдеться про надання державою матеріальної допомоги фронтовикам західних областей України після Другої світової війни і водночас введення неймовірно великих податків. Адже вирішення життєво важливих питань військовослужбовців відігравало значну політико- ідеологічну функцію і потребувало великих фінансових вкладень. Наголошується, що проблема матеріального забезпечення та побутового влаштування значної категорії людей залишалась актуальною протягом довгих років. Адже при вкрай низькому рівні заробітної плати, споживання й незадовільних житлових умовах більшості населення, злиденному пенсійному забезпеченні, , нееквівалентному затраченій праці розміру доходів усіх категорій працівників, офіційна оцінка «добробуту» населення вважалася високою. Ключові слова: військовослужбовець, соціальне забезпечення, Друга світова