В статті розглянута туристично-рекреаційна привабливість регіону як сукупністю стійких уявлень та вражень туриста чи рекреанта про умови, властивості, ознаки, характеристики, можливості та обмеження, які дозволяють використовувати дану територію з туристичними, оздоровчими, пізнавальними цілями та які формують ставлення цільових аудиторій до конкретного регіону. Відмічено, що рекреаційна привабливість демонструє наскільки цікавим є туристично-рекреаційний комплекс для туристів та відпочиваючих, і свідчить про її перспективність для бізнесу та інвестицій пов’язаних з курортним та туристичним бізнесом. Зроблено висновок, що туристична привабливість регіонів визначається не тільки унікальним природно-географічним ландшафтом та культурно-історичними дестинаціями, а й рівнем розвитку туристичної інфраструктури і туристичного комфорту, без розвитку яких неможливо досягти належного рівня туристичної привабливості, але існує ризик втратити лояльність з боку туристів. Наголошено, що формування та підвищення туристичної та рекреаційної привабливості регіонів неможливе без застосування маркетингових інструментів. Узагальнено досвід зарубіжних країн (Німеччини, США) з використання маркетингових інструментів підвищення привабливості туристично-рекреаційного комплексу регіону. Визначено, що успішні практики підвищення туристичної привабливості зарубіжних країн базуються на Концепції стійкого розвитку туризму, актуальність реалізації якої пов’язана не тільки з важливістю туризму як джерела національного багатства, а й також з негативними екстерналіями, що руйнують саму основу, на якій тримається функціонування і успішний розвиток туризму – жага до швидкого отримання прибутку, шкода навколишньому середовищу, місцевій громаді тощо. Розроблені пропозиції щодо укладання профілю привабливості туристично-рекреаційного комплексу регіону. В якості перспективного напрямку розвитку туристичної привабливості Чернівецької області запропоновано створення туристично-рекреаційного кластеру