Злочинна воля жінок, які вчиняють насильницькі злочини
Abstract
В статті автором проведений аналіз категорії «воля». Дається власне визначення злочинної волі (психічний вольовий процес свідомої регуляції поведінкового акту, спрямованого на досягнення злочинного результату), яке є похідним від поняття «воля». Актуальність статті зумовлюється тим, що автор досліджує жіночу насильницьку злочинність крізь призму теорії злочинної установки, елементами якої є: потреби, ситуація, злочинне мислення та злочинна воля. А тому дослідження такої категорії як «злочинна воля» є необхідним, оскільки вона є однією із складових теорії злочинної установки. В статті автором розкривається структура злочинної волі: встановлення шляхом мислення доцільної поведінки, процес мотивації та акт прийняття рішення. Аргументується, що жінка на кінцевому етапі «встановлення шляхом мислення доцільної поведінки» обирає злочинний спосіб активного поведінкового акту, але який пов’язаний із застосуванням насилля. Встановлюється, що в основі мотивації лежить мотив. Досліджено складові процесу формування мотиву (потреби, інтереси, потяги, емоції, ціннісні орієнтації). На основі проведеного аналізу вироків у кримінальних справах Єдиного державного реєстру судових рішень України щодо жінок, які вчинили злочини насильницького характеру виокремлено мотиви у жінок, які вчинили дані злочини: 1) ревнощі; 2) особисті неприязні відносини; 3) користь; 4) інші мотиви (труднощі матеріального характеру у зв’язку з народженням позашлюбної дитини; помста; душевне хвилювання, яке супроводжувалось численними образами зі сторони потерпілої тощо). Встановлюється зв’язок мотивів жінок, які вчинили насильницькі злочини з десятьма видами емоцій (альтруїстичні емоції; комунікативні емоції; глористичні; праксичні; пугністичні емоції; романтичні емоції; гностичні емоції; естетичні емоції; гедоністичні (егоїстичні) емоції та акізитивні емоції). Акцентується увага на тому, що на етапі «прийняття рішення» відбувається боротьба мотивів. Аргументується, що злочинна воля запускає механізм злочинного поведінкового акту особи.