У світі, де кожні п‟ять секунд щось змінюється, застарілі професії зникають, а нові з‟являються, постійним все ж залишається стара пострадянська система освіти, яка існує в Україні ще з СРСР. Вона маленькими кроками іде назустріч сучасному прогресу та із великою затримкою вводить інновації, що існують у сфері освіти. Ця освіта зовсім не актуальна та не відповідає вимогам сучасності, адже у двадцять першому столітті вона не може підготувати дитину до повноцінного життя. Та це не всі недоліки, які вона вміщує, така освіта є вельми травматичною. Традиційна школа, у більшій своїй мірі, застрягла в рутині, не приносить потрібного результату та зовсім не відповідає вимогам часу. Альтернативна освіта дає можливість випробувати зовсім іншу якість освіти від тієї, яку ми знаємо. Термін «альтернатива» дає надію на інший, новий варіант. Альтернативна освіта вимагає нестандартного мислення, прориву схем, на які спирається традиційна система освіти. Це виходить за рамки того, що пропонує існуюча система, тому її часто називають стандартною. Найважливіша відмінність альтернативних шкіл від звичайних – це мета. Системна школа, орієнтована на реалізацію програмної основи, як би вона не була перевантажена, реалізація основи стає самоціллю, часто не цікавлячись тим, як з цим справляється дитина і що з нею робить такий підхід. Існування альтернативного навчання дає змогу збагатити нинішнє освітнє середовище інноваціями, саме воно відходить від традиційної системи й перевіряє експериментальні творчі авторські здобутки та надає нові перспективи для шкіл майбутнього. Альтернативне навчання бере за основу вільний розвиток дитини. Альтернативна освіта ставить перед собою ціль підготувати молоду людину до життя та створити умови для того, щоб дитина могла «розправити крила».