Головним важелем вирішення проблем, пов’язаних із загостренням екологічної кризи, є встановлення оптимальних взаємин суспільства з природним середовищем з позицій підтримання відновних можливостей природи і соціуму, здатних забезпечувати соціокультурні умови для їх коеволюційного розвитку. Перехід суспільства до сталого розвитку передбачає перебудову, перш за все, системи освіти, яка має бути спрямованою на підготовку підростаючого покоління до нової екологічно збалансованої моделі природокористування. Нормативною базою модернізації освітніх систем є Концепція екологічної освіти України (2001 р.), Екологічна доктрина України (2002 р.), Стратегія Європейської Економічної Комісії ООН для освіти в інтересах сталого розвитку (2005 р.), Концепція сталого розвитку України (2008 р.), Національна стратегія розвитку освіти України на 2012-2021 роки, Закон України «Про вищу освіту» (2014). Завдання освіти для сталого розвитку можна реалізувати через створення в початковій школі еколого-орієнтованого освітнього середовища як динамічної системи найбільш оптимальних освітніх умов, що сприяють формуванню нового стереотипу екологічного мислення і поведінки особистості та її розвитку відповідно зі своїми схильностями, задатками і суспільними запитами. У цьому контексті одним із найважливіших завдань вищої педагогічної школи є професійна підготовка майбутнього вчителя до створення еколого орієнтованого освітнього середовища.