Фортепіанна музика Кароля Мікулі: стилістика і музично-інтерпретаційні особливості
Abstract
У дослідженні проаналізовані, висвітлені та розкриті аспекти життя, творчості і мистецької діяльності Кароля Мікулі – першого професійного композитора Буковини. З середини ХІХ століття, після поїздки Кароля Мікулі у Львів, на Буковині за його сприяння і протекції його родини створюються музичні товариства. У Чернівцях починається той розвиток культури та мистецтва, який був притаманний Львову. За участю і сприянням Кароля Мікулі у Чернівцях засновується перше музичне «Товариство плекання музики на Буковині». Це дало поштовх до утворення й інших товариств, які сприяли мистецькому розвитку населення Буковини. Користувалася великою популярністю композиторська діяльність К. Мікулі, який створював не тільки салонні твори: мазурки, вальси, полонези, ноктюрни, пісні, а й був високим цінителем музичного фольклору. Композитор їздив селами і містечками краю, записуючи народні пісні, обряди, танці різних народів, зокрема румунського, молдавського. На основі зібраного матеріалу випустив збірку «48 національних румунських арій», «10 п’єс для фортепіано», де показав увесь колорит і мелодику румунського народу. Кароль Мікулі проявляв себе і в музикознавчому, критичному напрямку. Він випустив збірку – видання 17 томів творів Фридерика Шопена з власними критичними коментарями. Можна з упевненістю сказати, що творчість Кароля Мікулі є інтернаціональною. Він залишив по собі значний слід в українській, польській, румунській та молдавській культурах. Композитор прославився будучи професійним організатором концертної діяльності як на Буковині, так і на Галичині, займався педагогічною діяльністю.