У статті авторка аналізує постсекулярні інтерпретації богословських візій теодицеї через призму звернення до творів художньої літератури, зокрема бестселера Вільяма Пола Янга «Хижа». З акцентом на чинник зростаючого інтересу до питань релігії й релігійності в житті сучасної особи, особливо в умовах соціальних криз, робиться висновок про чіткий зв'язок між постсекулярним ренесансом релігійності та важливістю морально-аксіологічного самовизначення особи в контексті постмодерного розмиття норм морально належного. Сьогодення вимагає не тільки «повернення релігії», але й «повернення етики». То чи здатна в світі, сповненому зла й випробувань, світі, в якому релігійний світогляд є «тільки однією з альтернатив» (Ч. Тейлор), християнська етика знову стати актуальною? Такі рефлексії мотивують авторку звернутися до проблем християнської теодицеї.