Авторами статті проведений аналіз специфіки визначення засобів фізичного виховання європейськими фахівцями. Так, на їх думку, вдалим є трактування румунських методистів щодо класифікації засобів та умов їх підбору. В різних наукових працях румунські фахівці знайдені 4 групи таких засобів (фізичні вправи; гігієнічні та природні фактори та співвідношення між активною діяльністю та відпочинком; або лише 2 групи – специфічні засоби та супутні неспецифічні засоби. Особливої уваги в статті приділено вагомості дотримання ергономічних та екологічних правил при виготовленні або будівництві спортивних баз, правильне, цивілізоване використання спортивних споруд – все це відноситься до гігієни спортивних споруд. Приміщення, де проводяться уроки, повинні бути чистими та провітрюваними,вхід повинен бути дозволений лише у спеціальному взутті. Важливим для ефективності фізичного виховання визначаємо вибір місця для зберігання інвентаря і обладнання. Вдалим прикладом визнаємо вбудовані бічні стінки шафи із полицями, спеціально пристосованими для кожного предмета або закріплення на стелі залу розсувного пристрою для канатів і жердин; встановлення тягових брусів у кутах залу тощо. Пріоритетними завданнями гігієнічних засобів виокремлено загартовування організму; підвищення стійкості до різних мікробів і захворювань; адаптація до природної погоди тощо. Авторами доведено, що сучасне фізичне виховання вимагає від шкільних вчителів використання неспецифічних засобів: засоби аудіовізуального та інформаційного супроводу (слайди, діапозитиви, аудіо записи, відеокасети, малюнки, проектор, комп’ютер, музичний центр); засоби галузі медицини (спірометр, ваги, ростомір, динамометр). Крім того, в європейських школах, зокрема в Румунії задля сприяння всебічному розвитку дітей адаптували такі засоби як вивчення специфічних, літературних та художніх творів зі спортивною тематикою; музику та формування поведінки в повсякденній і змагальній діяльності.