Трансформація особистості за звичних, нормальних умов її життя та функціонування, – закономірний з погляду особистісного зростання та поступовий і тривалий процес її розвитку та зміни, які можуть здійсню ватися як у позитивному напрямку (самовдосконалення, самореалізації, самоздійснення), так і набувати негативного характеру (підсилюючи патологічність саморозвитку та відповідних поведінкових проявів особистості); причому виміри такої трансформації завжди залишаються індивідуальними, хоча окремі закономірності можна виявити. У випадку ж перманентної ситуації невизначеності, продиктованої і зумовленої ходом і щоденним перебігом війни в Україні, цей процес втра чає свій логічно-послідовний і довготривалий характер, тим не менше, залишаючись закономірним (уже з погляду відповідності зовнішній ситуації). Під час війни трансформація особистості та її свідомості відбу лися / відбуваються раптово, несподівано для самої людини, починаючи з усвідомлення нею невірності своїх початкових знань і переконань, не відповідності їх реаліям сьогодення, та необхідності змінити свої погляди, думки, навіть світогляд загалом, гнучко й адекватно, проте вимушено, адаптуючись до ситуації, що кардинально та несподівано змінилася, зануривши в життєву / смисложиттєву кризу усіх громадян України.