У статті: 1) з’ясовано теоретичні засади вивчення проблеми інтертекстуальності в сучасному мовознавстві; 2) визначено функції цитат у досліджуваних текстах; 3) установлено типологію цитованих висловлень та їхні взаємозв’язки; 4) схарактеризовано лінгвальну природу цитат і їхні функції в художньо-публіцистичному доробку автора; 5) проаналізовано особливості інтертекстуальних зв`язків у сучасній прозі – художній і публіцистичній, з’ясовано сумірність індивідуальних цитувань автора текстів і лінгвокультурного досвіду читача. Констатовано, що в різностильових текстах українського письменника з Буковини цитати увиразнюють сприйняття певних почуттів та емоцій, фіксують експресивну оцінку мовця, створюючи ефект природності, невимушеності в діалогах персонажів, є одиницями структурно-композиційної організації художнього та публіцистичного текстів, співвідносяться з комунікативно-прагматичними обставинами спілкування, є носіями знакової мовно-культурної, мовно-естетичної інформації, а також взаємопов’язані з релігійною тематикою.