Стаття присвячена вивченню психоемоційного самопочуття здобувачів базової освіти в умовах дистанційного та очного формату навчання. Особливої уваги потребує необхідність запобігання розвитку емоційного напруження в учнів, що відкриє можливість розвивати їх пізнавальний інтерес у процесі засвоєння знань, враховуючи особливості змішаного навчання. Згідно наукових розвідок з’ясовано, що змішане навчання – це цілеспрямований процес здобування знань, умінь, навичок в умовах аудиторної та позааудиторної роботи в освітньому процесі на основі використання технологій традиційного, електронного, дистанційного та мобільного навчання за наявності самоконтролю тим, хто навчається. Змішане навчання має свої переваги та недоліки, та воно дає змогу реалізувати ключові завдання сучасної освіти, зокрема: розширити освітні можливості здобувачів освіти, стимулювати до свідомої суб’єктивної позиції в навчальному процесі, перейти від трансляції знань до інтерактивної взаємодії. Виявлено, що в умовах змішаного навчання учні з різною інтенсивністю реагують на стресову ситуацію змін форми навчання, та для більшості досліджуваних, тривожність залишається у стійкому прояві середнього рівня занепокоєння та дратівливості Відповідно до результатів статистичного аналізу, визначено відмінності між дистанційною та очною формами навчання, де тривожність щодо ситуацій шкільного життя проявляється більше в умовах очного навчання, аніж під час дистанційного навчання. Шкільна тривожність досліджуваних характеризується: загальним негативним емоційним фоном у стосунках із вчителями; негативними емоційними переживаннями ситуацій, що пов’язані із потребою саморозкриття та реалізацією себе; особливо гострою є тривога, яка пов’язана із ситуаціями перевірки (особливо публічної) знань, досягнень та можливостей. Встановлені прямі кореляційні взаємозв’язки між ситуативною тривожністю та компонентами шкільної тривожності підлітків, зокрема, із страхом перевірки знань, проблемами у стосунках з вчителями, страхом не відповідати очікуванням інших.