У статті автори розкривають одну з важливих та актуальних тем – специфіку конфігурацій особистісних меж у студентів різних спеціальностей. На основі наукових розвідок підкреслено, що психологічні межі особистості – це психологічне утворення, яке виникає в результаті інтеракції або встановлення паритетних суб’єкт-суб’єктних відносин, обумовлюючи прагнення індивіда зберегти автентичність, водночас реалізувати необхідність соціальної інтеграції та адаптації. Психологічний особистісний простір дає змогу особистості забезпечити її недоторканість, зберегти ідентичність, сприяє самопрезентації, захисту від маніпулятивного та інших негативних впливів із боку інших осіб. Несформовані або розмиті межі призводять до проблем самоідентифікації особистості та труднощів в міжособистісному спілкуванні. Досить легко потрапити під емоційне зараження та психологічний тиск ззовні, якщо особистісні межі невизначені, мають характер дифузності. Емпірична частина представлена порівняльним аналізом низки показників у групі студентів-психологів та програмістів. Зокрема, аналізу піддавалися такі параметри як: емоційні бар’єри у міжособистісному спілкуванні, прояв труднощів у побудові емоційного міжособистісного спілкування, суверенність фізичного тіла та території, рівень суверенності соціальних зв’язків та цінностей, прояв загального показника суверенності психологічного простору, показники основних компонентів конфігурації психологічних меж. З метою визначення ступеню статистично значимих відмінностей досліджуваних змінних між групами студентів-психологів та студентів-програмістів застосований U-критерій Манна Уітні. Доведено, що рівень середовищної чутливості, реактивних меж, проактивної керованості меж, суверенності психологічного простору, суверенності фізичного тіла у студентів-психологів статистично вищий, ніж у студентів-програмістів. Простежується відмінність у рівні прояву проникності психологічних меж, де отримані значення статистично вищі у студентів-програмістів, ніж у респондентів іншої групи.