Визнання та закріплення інституту податкових консультацій в світлі проведення податкових ре форм викликало необхідність дослідження нових взаємовідносин контролюючих податкових ор ганів та платників податків, вирішення проблем правової регламентації їх статусу на рівні галу зевого законодавства. Особливий інтерес пред ставляє методологія правотворчості податкових консультацій, зокрема крізь призму діяльнісної теорії в правозастосуванні. Застосування діяль нісного підходу до проблем сучасного податко вого права нерозривно пов’язане з тенденцією антропологізації податкової юридичної науки та практики. Тому, податкові консультації висту пають в якості інформаційних та гарантійних ін струментів, за посередництвом яких створюють ся умови для належної та послідовної реалізації платником податків його прав та обов’язків, на віть у такий, доволі складний, період існування нашої держави. Доведено, що співпраця (партнерство) у по датковій сфері передбачає добросовісне доведен ня платниками податків до відома податкових ор ганів усіх, що мають значення для оподаткування, обставин їх господарської діяльності. Натомість, платники податків мають можливість отримати від податкових органів докладні належні роз’яснення з питань обчислення і сплати податків, а також справедливе (адекватне) оподаткування і гарантії від переслідування за ймовірні прорахунки або ж помилки, допущені податковими органами. Індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане плат нику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодав ства, контроль за дотриманням якого покладе но на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових кон сультацій. Узагальнююча податкова консуль тація – це оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує форму вання та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюю чі органи, що склалася за результатами узагаль нення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм та кого законодавства. Автором визначено керівні принципи, які ле жать в основі методологічної правотворчості по даткової консультації: принцип затребуваності податкової консультації, принцип формально-ви значеної суб’єктної орієнтованості податкової консультації, принцип пріоритетності узагаль нюючої податкової консультації, принцип гаран тованості інтересів платника податків, принцип презумпції правомірності рішень платника подат ків. Встановлено, що від характеру обраних ме тодологічних принципів формування податкової консультації багато в чому залежать результати її використання, достовірність тлумачення поло жень законодавства, рівень всебічності, ступінь переконливості, істинність для адресата – плат ника податків.