Особливості відкриття та закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
Abstract
Практичне застосування Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ) щодо відновлення платоспроможності фізичної особи виявило масу недоліків та прогалин у застосуванні цього інституту, що має декілька причин. По-перше, будучи абсолютно новим інститутом, застосування норм по відновленню платоспроможності фізичної особи було приречене на існування колізій. По-друге, у загальному вигляді правове регулювання відновлення платоспроможності фізичної особи здійснюється на підставі основних актів господарського законодавства та КУзПБ. При цьому провадження у справах про неплатоспроможність боржника – фізичної особи, фізичної особи – підприємця здійснюється в порядку, визначеному КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених книгою 4 КУзПБ («Відновлення платоспроможності фізичної особи»). Крім цього, велика кількість підзаконних нормативно-правових актів здійснює правове регулювання згаданого інституту. Така значна кількість нормативно-правових актів, які регулюють процедуру відновлення платоспроможності фізичної особи, також ускладнює практичне застосування книги 4 КУзПБ. По-третє, це відсутність тривалої судової практики, яка здійснює суттєвий вплив на практичне застосування інституту відновлення платоспроможності фізичної особи.
Метою даної статті є розкриття особливостей відкриття та закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи як ключових стадій провадження у справі про банкрутство фізичної особи, виявлення та аналіз проблем, що виникають на практиці застосування відповідних норм КУзПБ.
За результатами проведеного дослідження автори доходять висновку, що стадії відкриття провадження та закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника – фізичної особи, є ключовими та такими, що відіграють особливу роль у всій процедурі. Це обумовлено тим, що під час відкриття провадження суд повинен перевірити повноту доданих боржником доказів, а у випадку надання боржником недостовірних відомостей у декларації, вчинення боржником дій щодо ухилення від погашення боргу перед кредиторами, наявністю судового рішення про притягнення боржника до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов’язані з неплатоспроможністю, – суд має право закрити провадження у справі. Аналіз правового регулювання підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи свідчить про недосконалість правового регулювання у даній сфері, що обумовлює проблеми у правозастосуванні та неоднорідну судову практику.