Добро і зло в українській фразеології: когнітивно-метафоричні моделі
Abstract
Статтю присвячено дослідженню фразеологізмів у когнітивно-лінгвальному аспекті. Стійкі одиниці репрезенто вано як виразники стереотипних мовно-мисленнєвих способів пізнання та вербалізації пізнаного.
Дослідження здійснено у руслі теорії концептуальних метафор Дж.Лакоффа: фразеологізми представлено як
результати метафоричного переосмислення концептуального референта через концептуальний корелят.
Концептуальну метафору вважаємо способом мислення та моделлю механізму творення мовних одиниць,
зокрема й фразеологізмів.
У статті проаналізовано фразеологізми із загальним значенням добра і зла в аспекті їх когнітивно-метафо ричного моделювання. Вважаємо, що аналіз цієї семантичної групи фразеологізмів відображає загальні тенденції
концептуально-метафоричного моделювання стійких одиниць, оскільки добро і зло є одвічними аксіологічними орі єнтирами, навколо яких відбувається осмисленння дійсності.