Згідно з «Концепцією розвитку освіти на 2015–2025 рр.» (2015), «Концепцією національно-патріотичного виховання дітей та молоді» (2015), з «Концептуальними засадами реформування середньої освіти «Нова українська школа»» (2016), одним із стратегічних завдань навчання та виховання учнівської молоді визначено формування вільної, духовно розвиненої особистості, а пріоритетним завданням виховання, у тому числі й фізичного, є виховання вольової, сильної мужньої особистості, здатної до саморозвитку та самовдосконалення. Вважаємо, що саме ці положення цілком співзвучні з ідеями та поглядами видатного українського ученого-педагога, філософа та громадського діяча Григорія Григоровича Ващенка (1878–1967) як у загальному спрямуванні ідей професора щодо виховання української молоді, так і питань фізичного виховання зокрема. У статті висвітлено шляхи творчої реалізації теоретико-практичних ідей Г. Ващенка щодо виховання волі і характеру в процесі фізичного виховання у практичній роботі учителя фізичної культури сучасної школи. У дослідженні застосовувалися такі методи: загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія) – для обґрунтування актуальності дослідження, визначення понятійно-категоріального апарату, формулювання висновків; порівняльно-історичні (хронологічний, проблемно-тематичний та логіко-історичний метод) – для об’єктивного аналізу теоретико-практичних ідей Г. Ващенка щодо системи фізичного виховання й використання засобів фізичного виховання з метою виховання волі і характеру української молоді; емпіричні (метод вивчення педагогічної наукової літератури, історіографічного аналізу, пошуково-бібліографічний) – для аналізу, систематизації та узагальнення джерельної бази, висвітлення наукового доробку Г. Ващенка; герменевтичний – для коментування творів та інтерпретації наукових поглядів Г. Ващенка щодо виховання волі і характеру української молоді засобами фізичного виховання. Творче використання теоретико-практичних ідей видатного педагога у сучасній школі, впровадження українських традицій й обрядів, впровадження національної культури у фізичне виховання школярів – національних ігор, танців, розваг, турпоходів, екскурсій, фізкультурно-оздоровчих заходів, спортивних змагань, проведення лекцій, бесід, базованих на героїко-патріотичному досвіді; застосування новітніх технологій з урахуванням гігієнічних факторів та ідей народного виховання буде сприяти вихованню дисциплінованості, ініціативи, гідності, патріотизму, а найголовніше – вихованню волі і характеру. Адже, мусимо пам’ятати, що вчитель фізичної культури – не професія, а стиль життя.