У статті проаналізовано вплив мотиваційних відношень на фразеологізацію морфемної структури похідного мотивованого слова. Описано основні чинники, що допомагають встановити приховані семантичні компоненти образних дериватів, які не отримали формального вираження. Об՚єктом дослідження послужили образно мотивовані похідні одиниці, морфемна будова яких, так само, як і структура лексичного значення, не може відобразити всього обсягу інформації, пов՚язаної з названим елементом дійсності. Специфіка таких дериватів полягає в тому, що за послідовністю морфем, поєднаних відповідно до словотвірних моделей, властивих певній мові, важко розпізнати опосередкований асоціативно-образний зв՚язок, який мовець встановлює в процесі образної деривації. Фразеологізованість морфемної структури образних дериватів зумовлена кількома чинниками: 1) відсутністю в морфемній будові слова вказівки на сам об՚єкт номінації, він стає зрозумілим завдяки синтагматичним зв՚язкам похідних слів; 2) «розмитість» ознаки ‒ основи образно-компаративних відношень; як правило, мовець повинен встановити цю ознаку самостійно, спираючись на типові (стереотипні) образні уявлення, властиві для колективної свідомості певної етноспільноти; 3) інваріантністю значень афіксів. Підвищує ступінь фразеологізації морфемної структури образних дериватів вираження в ній емоційного стану мовця. Це ускладнює встановлення чітких і зрозумілих мотивувальних ознак. Важливу роль для визначення прихованих семантичних компонентів, що не набули формального вираження, але є важливими в структурі слова й відображають зв՚язок з мотивувальними ознаками, відіграють умови встановлення мотиваційних відношень, а саме наявність мінімального контекстного оточення деривата. Окрім цього, до уваги потрібно брати й інші чинники, зокрема, значення словотворчих формантів. Вербальний контекст дає змогу актуалізувати в семантиці образного деривата мотивувальну ознаку, що послужила основою формування індивідуального лексико-словотвірного значення, яке більшою чи меншою мірою входить до структури лексичного значення похідного мотивованого слова. В окремих випадках, а саме для рідко вживаних у сучасній мові (застарілих, соціально маркованих та ін.) похідних слів, таким своєрідним «контекстом» виступають парадигматичні ‒ синонімічні відношення. Окрім вербального контексту, важливим елементом для встановлення мотивувальних ознак, є опертя на внутрішній контекст, який сприяє розумінню змісту образних дериватів через відсилання до різнотипних знань носіїв мови про мотиватор та до закріплених за ним стійких асоціативно-образних уявлень.