Василь Барка, спираючись на традиційні для української мови моделі творення прислівникових одиниць, постає неперевершеним новаторам у царині адвербіальної деривації. Він вдало поповнює прислівникову систему новими одиницями, що в оригінальний спосіб реалізують авторське образне світосприйняття.