Західна медоносна бджола (Apis mellifera L., Hymenoptera: Apidae) – вид, що має неоціненне економічне, сільськогосподарське та екологічне значення. Однак, за останні десять років більшість країн світу зіткнулися із серйозною проблемою стрімкого скорочення чисельності бджолиних колоній. Мета роботи: аналіз успішності зимівлі колоній A. mellifera в Україні за даними моніторингу, координованого асоціацією COLOSS (зимівля 2020–2021 рр.). Дослідження проводили шляхом опитування практикуючих бджолярів за стандартизованим протоколом, розробленим координаторами міжнародного моніторингу асоціації COLOSS. Встановлено зростання більшості показників втрат колоній A. mellifera порівняно з минулорічною зимівлею. Загальні втрати бджолиних колоній після зимівлі 2020–2021 рр. в Україні становили 15,18 %, збільшившись в 1,6 рази порівняно із минулорічними (9,29 %). Показник смертності (8,93 %) зазнав такого ж зростання (після зимівлі 2019–2020 – 5,41 %). Рівень фатальних проблем з матками (4,58 %) збільшився в 2,1 рази (після зимівлі 2019–2020 – 2,19 %), тоді як втрати через негативні природні явища (1,7 %) залишились незмінними (1,69 %). У зоні мішаних лісів та степовій зоні, як і минулого року, відмічено найбільші загальні втрати: 23,7 % та 21,6 % відповідно. Зберігається тенденція до переважання серед загальних втрат частки смертності (у різних фізико-географічних зонах від 7,22 % до 12,79 %), проте в зоні мішаних лісів показник втрат через проблеми із бджолиними матками (12,01 %) превалює над рівнем смертності (10,34 %). В цілому, втрати через проблеми із бджолиними матками становлять від 2,79 % до 12,01 %. Традиційно, достовірно більші втрати виявлено на малих пасіках (24,63 %) порівняно із середніми та великими (15,29 % та 9,8 % відповідно). Зросла кількість бджолярів, які лікували свої колонії від вароозу (97,38 % порівняно із 90,6 % після зимівлі 2019-2020 рр.), а також тих, які обробляли колонії без попереднього моніторингу закліщованості (15,34 %). 1,62 % респондентів, навпаки, проводили лише моніторинг вароозу за відсутності лікування. Значно зменшилась кількість пасічників (0,87 %), які не здійснювали ні моніторингу, ні обробки бджолосімей (минулого року – 8,0 %). Більшість респондентів обирали препарати на основі амітразу (обкурювання – 39,95 %, в пластинках – 22,54 %) та флуметрину (17,29 %). Відмічено стійку тенденцію до зменшення популярності народних методів лікування вароозу (2,18 % бджолярів цього року, 3,60 % – перед зимівлею 2019-2020 рр. та 6,65 %– перед зимівлею 2018-2019 рр.).