Статтю присвячено дослідженню мовної репрезентації концепту CONFLICT у сучасному англомовному політичному дискурсі. Основні теоретико-методологічні підходи до вивчення концепту в сучасній когнітивній лінгвістиці та лінгвокультурології систематизовано з метою розроблення комплексної методики аналізу концепту CONFLICT, актуалізованого в політичному дискурсі. Концептуальна єдність CONFLICT має структуру, ядро якої утворюють структурні і процесуальні ознаки (включаючи такі параметри, як суб’єкти і об’єкт конфлікту, початок конфлікту, його розвиток), а навколо ядра групуються квалітативні. Структурні і процесуальні ознаки відбивають суть понятійного складника CONFLICT, а квалітативні ознаки відбивають як понятійну, так і образну, оцінну значущість сторін конфлікту. Виявлені понятійні аспекти концепту CONFLICT дозволяють вичленувати його змістовний мінімум, що включає набір істотних ознак феномену конфлікту: 1) дві (чи більше) сторін (політичні діячі, люди, ідеї, мотиви, принципи, інтереси і так далі), що беруть участь, – суб’єкти конфлікту; 2) розбіжність, суперечності як предмет конфлікту між сторонами і викликана ними суперечність та опозиціювання сторін; 3) протиборча взаємодія суб’єктів конфлікту.