У статті проаналізовано розвиток педагогічної думки в Румунії щодо вагомості та необхідності фізичного виховання школярів кінця ХІХ – першої третини ХХ століть. Так, визначено, що фізичне виховання, на думку низки фахівців, принесло в освіту, зокрема, в інтелектуальне виховання лише недоліки. Авторкою наведені «за» і «проти» такого негативного ставлення; доведено, що і прихильники, і супротивники фізичного виховання і спорту визнавали їх потребу і роль у вихованні дітей та молоді країни, підтримували політику Румунії щодо обов’язковості їх розвитку. Зроблено висновок, що тема необхідності і вагомості такої діяльності була досить актуальною як серед педагогів і практиків-тренерів у спортивних клубах, так і журналістів та священнослужителів, громадських діячів тощо. Наведено приклади існування різноманітних думок і теорій, у яких одні доводили, що вплив фізичної активності на організм молодої людини тільки позитивний, інші вважали спорт згубною звичкою; дехто називав заняття фізичними вправами обов’язковими для дівчат, інші окремі ж були категорично проти. У праці засвідчено, що тематика занять фізичними вправами, розвиток спортивної діяльності серед представників молодого покоління залишались актуальними.