Мовленнєве спілкування дитини неможливе без практичного використання засобів рідної мови, до яких входять фонетичні, лексичні, граматичні та інші аспекти. Все це входить в поняття «звуко- та слововимова». Адже успішне володіння звуко- та слововимовою, які вважаються основою оволодіння мовою, підвищує здатність до орієнтування дітей у складних співвідношеннях граматичних форм, забезпечує освоєння морфологічної системи мови. Виховання звуко- та слововимови найбільш доцільне із раннього віку життя дитини (2-3 роки), адже в цьому віковому періоді в дітей формуються навички фонетичного слуху, тонкі та диференційовані звукові образи звуків і слів. Дитина виявляє пильну увагу до звукової сторони мовлення, починає усвідомлювати норми звуко- та слововимови, піклуватися про їх правильність. Саме ці характеристики притаманні дітям раннього віку. Проте, до кінця цього періоду дитина повинна повною мірою оволодіти звуковою культурою мовлення і повинна вимовляти шиплячі, свистячі, сонорні, мати чітку вимову, правильну дикцію, володіти навичками правильного фонаційного дихання та ін. Тому в контексті виховання звуко- та слововимови в дітей 2-3 років, доцільно застосовувати ті засоби, які мають особливу ефективність у розвитку врахування вікових особливостей дітей, які сприятимуть ефективності засвоєння правильності звуковимови, дикції, дихання, темпу мовлення дитини.