Феномен прокрастинації в сучасному суспільстві не є новизною, однак дослідження даного питання науковці активно займаються й досі, так як проблема актуальності дослідження феномену «відкладання на потім» постійно зберігається. Актуальність проблеми прокрастинації зростає й тому, що сьогоднішнє існування особистості крокує нога в ногу із розвитком і ростом інформаційного навантаження та технологічного прогресу суспільства, які передбачають розвиненої на високому рівні навички у людини керувати оптимально й ефективно власним часом. Прокрастинація – це добровільна та цілком усвідомлена людиною схильність відкладати на потім, на більш пізній час ті дії, вирішення завдань чи виконання роботи, які потрібно зробити зараз. Причому відкладається на потім це навіть у випадку усвідомлення людиною того, що наслідки цього (такої поведінки) можуть бути негативними. Це комплексна психологічна поведінка та проблема, яка впливає на кожного більшою чи меншою мірою. Для когось вона може бути відносно незначною проблемою та проявлятися нечасто, тоді як для інших прокрастинація може бути джерелом тривоги та стресу. Зазначимо, що прокрастинація лише частково пов'язана з тайм-менеджментом, оскільки прокрастинатори, як правило, знають, що і коли їм треба робити, тому навіть найточніші розклади не допомагають упоратися з цією проблемою.