Психологічні особливості резильєнтності менеджерів
Abstract
Сучасні виклики спонукають до пошуків нових, науково обґрунтованих методів і засобів для психологічної допомоги та підтримки у розвитку особистості. Актуальні життєві умови ставлять нові виклики в суспільстві, враховуючи зростаючу проблему психічного здоров’я молодого покоління у зв’язку із соціальною ізоляцією та стресом, пов’язаним з умовами пандемії COVID-19 та воєнного вторгнення Росії в Україну 24-го лютого 2022 року.
Так, сучасне суспільство, що постійно перебуває в стані структурного оновлення, невизначеності розвитку, соціальних та економічних змін, характеризується потребою в людях, здатних успішно адаптуватися до негативних суспільних явищ, протистояти соціальним загрозам, долати життєві труднощі, мотивувати себе на саморозвиток та самовдосконалення.
Тому більшість вчених заявляють необхідність вивчення умов збереження стабільності людини, закликають розвивати такі особисті якості, властивості, які забезпечували б не тільки здатність пристосовуватися до соціального, економічного та іншого середовища, але й активно чинити опір, протидіяти кризовим явищам, планувати власну діяльність
відповідно до поставлених цілей, добиватися успіху, бути психічно стійкими або резильєнтними.
На сьогодні дослідження резильєнтності людини є одним з пріоритетних напрямів не лише у західній гуманістичній, позитивній, а й у вітчизняній психології, а також у суміжних науках.
Аналіз вітчизняних досліджень дозволив помітити, що у психологічних дослідженнях феномен резильєнтності недостатньо вивчений. У вітчизняних роботах можна знайти теоретичні підходи до визначення даного поняття, характеристику резильєнтності як освітньої та/або професійної компетенції, структурні компоненти та можливі напрями
подальшого вивчення феномену.