Нотаріальна юрисдикція характеризується публічно правовою природою та виражається у поширенні діяльності нотаріальних органів, спрямованої на вчинення нотаріальних дій в інтересах фізичних та юридичних осіб, фіксуючи і посвідчуючи безспірні права таких осіб, захищаючи їх суб’єктивні права і законні інтереси, надаючи таким суб’єктивним правам публічної сили (офіційного визнання від імені держави), з одного боку, та з іншого − здійснюючи делеговану від держави контрольну функцію в правозастосовчій сфері. Справді, нотаріуси здійснюють юрисдикційну діяльність, але ця діяльність виступає не як частина розпорядчо-виконавчої діяльності, а як самостійна функціональна діяльність, обмежено делегована їм законодавцем для оперативного вирішення певних правових ситуацій. У порівнянні з нотаріальною юрисдикцією, нотаріальна діяльність за своєю природою носить більш вузький характер і полягає у конкретних діях нотаріусів, спрямованих на вчинення нотаріальних дій в інтересах фізичних та юридичних осіб, які звертаються до них по надання правової допомоги, результатом якої є посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення. Крім того, видається справедливим твердження, згідно з яким в основі нотаріальної юрисдикції лежать дослідження і вирішення спірних питань застосування матеріальних правових норм, правова оцінка фактів, поведінки тих чи інших осіб нотаріусом, використання в необхідних випадках передбачених чинним законодавством заходів правового впливу.