Основним завданням концепції Нової української школи сьогодні є створення умов для різнобічного розвитку школяра, його самоствердження та творчого самовираження, формування особистості свідомої, яка здатна мислити по новому, має високу культуру життєвого самовизначення. Сучасний здобувач освіти має усвідомлювати себе індивідуальністю, гідним членом суспільства, який здатен самостійно проектувати цілі, віднаходити потимальні способи їх вирішення, вміє брати на себе відповідальність за власні вчинки, здатен до оцінки та самооцінки. Згідно нового Державного стандарту початкової загальної освіти організація освітнього процесу повинна будуватися на засадах особистісно-орієнтованого, компетентнісно-діяльнісного підходів. Головна мета освіти – особистісний, загальнокультурний, пізнавальний розвиток унчів, що визначатиме рівень сформованості ключових компетентностей, і , зокрема, ключової компетентності, - вміння вчитися та здатність до саморозвитку. Саме ця компетентність спонукає учнів до усвідомлення себе, своїх можливостей, вміння обєктивно оцінювати себе та власну діяльність, вміло будувати стосунки з іншими учасниками освітнього процесу. Тобто, мова йде про рівень сформованості самооцінки. Відтак, завдання вчителя полягає у тому, щоб не тільки озброювати учнів сумою знань ,але й формувати у них критичне ставлення до себе, своїх можливостей, успіхів, тобто, формувати навички самооцінки у навчальній діяльності (Бех І., Бондар В., Савченко О.). У дослідженнях науковців переконливо доведено те, що сенситивним періодом для формування самооцінки є молодший шкільний вік. Основні досягнення на цьому етапі пов’язані саме з навчальною діяльністю, тож розпочинати формувати самооцінку потрібно саме у початковій школі під час навчання.