В даній статті висвітлюється процес переселення і адаптації старообрядців в поліетнічному середовищі Буковини в кінці XVIII – на початку ХХ ст. Представники австрійської адміністрації краю були активними прихильниками залучення липован, мотивуючи свою позицію перед офіційним Віднем тим, що нові поселенці завдяки своїй працьовитості і практичними навичками ведення господарства зможуть позитивно вплинути на економічний розвиток Буковини. Доволі швидко за старовірами закріпився образ працьовитих і підприємливих людей, які в цілому вели здоровий спосіб життя, зберігаючи свою етнокультурну самобутність. Дослідники констатують, що в середовищі буковинських липован впродовж тривалого часу зберігалося досить багато традиційних елементів матеріальної і духовної культури, хоча з часом відбулися певні зміни під дією іноетнічних чинників. Разом з тим, під впливом науково-технічного прогресу серед липован спостерігається частковий відхід від чітко регламентованих канонів, поступове долучення до технічних благ цивілізації.