У статті автором досліджено актуальні питання протидії торгівлі людьми. Проблема торгівлі людьми стосується кожної країни та суспільства і відповідно потребує спільної координації з боку всіх країн та міжнародних організацій. Встановлено, що більше 25 мільйонів людей по всьому світу є жертвами торгівлі людьми, при цьому 71% жертв – жінки та діти. Проаналізовано статистичні дані Генеральної прокуратури України щодо торгівлі людьми. Встановлено, що даний вид кримінального правопорушення перейшов у високий рівень латентності. Акцентується увага на тому, що ефективній протидії торгівлі людьми в Україні ускладнює ціла низка проблем, серед яких: визначення кримінально-процесуального статусу жертви торгівлі людьми; різниця між офіційними показниками кількості жертв кримінального правопорушення та реально існуючими жертвами; недовіра населення до правоохоронних органів. Визначено, що Держдепартаментом США були відзначені деякі зусилля України щодо протидії у цій сфері, а саме: збільшення доступних послуг для жертв насилля; збільшення втричі фінансової допомоги для офіційно визнаних жертв торгівлі людьми; проведення інформаційних заходів, які привертають увагу до теми, зокрема, разом із міжнародними та українськими громадськими організаціями. Зосереджується увага на тому, що протидія торгівлі людьми повинна здійснюватися на трьох рівнях: на загально-соціальному, на спеціально-кримінологічному та на індивідуальному рівнях. Визначено, що на спеціально-кримінологічному рівні протидію торгівлі людьми здійснюють правоохоронні органи. Основним суб’єктом у системі протидії торгівлі людьми є Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми. Зроблено висновок про те, що Україні потрібно вдосконалити заходи протидії щодо торгівлі людьми та взаємодію зі всіма державними органами та громадськими організаціями у даній сфері, а також здійснювати належне кримінологічне дослідження та кримінологічне прогнозування для ефективного подолання латентності та зниження рівня кримінальних правопорушень у даній сфері.