Дисертація присвячена дослідженню проблеми формування готовності майбутніх психологів до консультативної роботи з учнівською молоддю. Проаналізовано стан цієї проблеми в сучасній психолого-педагогічній науці, подано аналіз базових понять дослідження, конкретизовані основні проблеми і труднощі, з якими зустрічаються психологи в процесі консультативної взаємодії зі старшокласниками. Розроблено особистісно-акмеологічний підхід та описано шляхи його застосування у фаховій підготовці психологів-практиків з метою формування готовності до консультування учнівської молоді. Обґрунтовано концептуальну модель особистісно-акмеологічної готовності особистості майбутнього психолога-практика до консультативної взаємодії зі старшокласниками та вивчено особливості формування особистісно-професійного, теоретичного і практичного компонентів даного виду готовності студентів-психологів у вищому навчальному закладі. Обґрунтовано методичні рекомендації щодо формування готовності майбутніх практичних психологів до консультативної взаємодії зі старшими школярами.