Не можливо собі уявити людське суспільство без спілкування. Спілкування передбачає контакти ’між суб’єктами мовлення (прямий контакт) та суб єктом мовлення ;і носієм інформації: сучасні електронні засоби передачі інформації плюс традиційне джерело – текст (непрямий або опосередкований контакт). “Спілкування між індивідами однієї мовної групи можна назвати внутрішнім (тобто таким, яке передбачає єдину знаково-мовну систему). Зовншішнім же спілкуванням можна назвати контакти між представниками різних мовних груп. Таким чином, зовнішнє і внутрішнє спілкування може відбуватися за допомогою прямого контакту (тобто через процес мовлення) або за допомогою непрямого контакту (сучасні засоби передачі інформації та текст). У статті робиться спроба показати деякі труднощі, які виникають при зовнішньому, непрямому. спілкуванні, перш за все, спілкуванні між культурами за допомогою текстів.