Розглянуто маркетинговий підхід до оцінки та управління бізнесовою привабливістю територій. Визначено, що вихідною умовою реалізації маркетингового підходу до бізнесової привабливості є необхідність вивчення, аналізу та прогнозування потреб бізнес-аудиторії і розробка системи заходів її підтримки, підвищення чи зниження в рамках регіональної політики. Сформовано групу базових часткових статистичних показників та групових індексів, які запропоновано розглядати як індикатори бізнес-привабливості. Також запропоновано застосування експертної оцінки привабливості регіону на основі суб’єктивно-об’єктивних уявлень, особливістю такого підходу є зосередження уваги на деталізації окремих критеріїв, що розкривають привабливість території у розрізі задоволення інтересів визначених груп цільових аудиторій. Систематизовано: сучасний досвід формування бізнесової привабливості країн Європи, що дозволило виділити досвід Польщі, яка демонструє різновекторну привабливість своїх регіонів; успішну практику просування регіону цільовій аудиторії «зовнішній бізнес», що демонструє Північний Лімбург, який 500 міжнародних компаній обрали як основу для їхніх загальноєвропейських операцій; досліджено досвід формування територіального маркетингу через такі організаційні форми, як промоутерські агентства Канади, Китаю, Словаччини, Іспанії, Палестини, Індії. Визначено проблеми, які існують у регіонах України і потребують загальнодержавного вирішення (захист прав власності, дозволи на тимчасове перебування в країні, висока забюрократизованість процедур отримання дозволу на роботу, складнощі з відкриттям рахунків для нерезидентів та наданням адміністративних послуг, валютні обмеження, неможливість нормально репатріювати капітал)