Адресант у рекламному туристичному дискурсі
Abstract
Рекламний туристичний дискурс спрямований на використання засобів та технік адресантом для впливу підсвідомість адресата й на мотивацію потенційного клієнта до «купівлі туристичного об’єкту». Метою даного виду дискурсу є вплив на реципієнта через рекламу за допомогою інтенсифікаторів та «візуального дискурсу», з метою переконання споживачів «купляти» туристичні послуги.
Актуальним представляється аналіз комунікативних стратегій, реалізованих через текстовий матеріал для впливу на реципієнтів. Дана робота має на меті аналіз інтерації учасників у рекламному туристичному дискурсі англійської мови, визначенні стратегій, завдань, інтенцій та мови адресанта у досліджуваному дискурсі. Адресантами рекламного туристичного дискурсу виступають як фізичні особи (рекламодавець; замовник) так і юридичні особи (туристичні фірми тощо), а адресати – потенційні туристи для яких створюється дискурс з його певною системою впливу.
Завдання адресанта полягає у встановленні контакту з потенційними туристами, залученні уваги до туристичних послуг, стимулюванні інтересу до пропонованого об’єкту, переконання адресата у правильності, відповідності та правдивості поданої інформації, прогнозуванні реакцію реципієнта на викладену інформацію та підштовхуванні реципієнтів до посткомунікативних дій вигідних адресанту, завдання ж адресата полягає у вирізненні, декодуванні закладеного для нього смислу та прийнятті /відхиленні інтенцій адресанта при «комунікації».
Комунікація у рекламному туристичному дискурсі – це система кодифікації інформації, сукупність інтенцій, які конкретизують основні цілі сторін та система засобів впливу на адресата. Комунікація неможлива без наявності спільних знань та припущень зі сторін учасників комунікації, проте, у рекламному туристичному дискурсі адресант фрагментує подану інформацію, оскільки увага звертається виключно на туристичні об’єкти варті уваги. Акцент адресантом робиться на необізнаність адресата з місцем призначення та на відсутність у нього «фонових знань» про туристичний об’єкт, що дозволяє адресанту легше вплинути на адресата та спонукати його до посткомунікативних дій.