Дана стаття присвячена характеристиці одного з головних жіночих персонажів, представлених у вінландських сагах – Ґудрід Торб’ярнардоттір, яка була уособленням ідеальної благочестивої християнки. Такий образ був притаманний т.зв. exemplum – різновиду художньої оповіді, котрому властиві моралізаторські наративи, реальні або вигадані, що використовувались як типові взірці для унаочнення подій і фактів. Посилена увага упорядників саг до образу Ґудрід пояснюється тим, що в останній частині обох саг вона визнається праматір’ю трьох ісландських єпископів ХІІ ст. Очевидно, що ці саги були написані з метою складання славетного родоводу для майбутнього ісландського святого – єпископа Ісландії Бйорна Гілсона (1163–1201). Як вважають науковці, автор (переписувач) «Саги про гренландців» був наближеним до єпископа Бранда Семундссона (1163-1201) – одного з правнуків Ґудрід Торб’ярнардоттір, або ж сам ієрарх записав текст розповіді. Таким чином, історію та діяння праматері перших ісландських єпископів необхідно було використовувати, проповідуючи мирянам якими повинні бути доброчесні християнки.