Стаття присвячена ювілею Любомира Павловича Михайлини – дослідника із світовим ім’ям, українського археолога, доктора історичних наук, провідного наукового співробітника Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», краєзнавця, історика, пам’яткознавця, а також невтомного пошуковця слов’янських старожитностей. Науковець відомий широкому загалу численними археологічними відкриттями, дослідженнями Хотинської фортеці, відновлювальними роботами та українознавчими студіями в Києво-Печерській лаврі. Проаналізовано науковий доробок Любомира Павловича Михайлини. Закцентовано увагу на новаторських дослідженнях питань слов’янської археології узагальнених в індивідуальних та колективних монографіях «Населення Верхнього Попруття VІІІ-Х ст.» (1997), «Буковина. Історичний нарис» (1998), «Слов’яни VIII-X ст. між Дніпром і Карпатами» (2007), «Нариси з історії Хотинської фортеці. Факти, легенди, гіпотези» (2011), «Археолог, який став легендою» (2019). The article is dedicated to the anniversary of Liubomyr Pavlovych Mykhailyna – a worldrenowned researcher, Ukrainian archaeologist, doctor of historical sciences, leading researcher of the National Preserve «Kyiv-Pechersk Lavra», local-lore historian, historian, a connoisseur of monuments, as well as a tireless searcher of Slavic antiquities. The scientist is known to the general public for numerous archaeological discoveries, studies of the Khotyn fortress, restoration works and Ukrainian studies at the Kyiv-Pechersk Lavra. The scientific work of Liubomyr Pavlovych Mykhailyna was analyzed. Attention was focused on innovative research on issues of Slavic archaeology summarized in individual and collective monographs «Population of the Upper Popruttia of the 8th-10th Centuries» (1997), «Bukovyna. Historical Essay» (1998), «Slavs of the 8th-10th Centuries between the Dnieper and the Carpathians» (2007), «Essays on the History of the Khotyn fortress. Facts, Legends, Hypotheses» (2011), «The Archaeologist Who Became a Legend» (2019). During the years of work, Liubomyr Mykhailyna trained thousands of first-class history teachers, for many of whom archaeology and local-lore history became not only a passion for the whole life, but also determined their future scientific destiny. He established cooperation with local history teachers, which made it possible to protect effectively archaeological antiquities on the territory of Bukovyna from damage and destruction. A number of young scientists received a ticket to great science from the light hand of the scientist; in particular, researchers of archaeological antiquities Bohdan Ridush, Yuliia Mysko and Maryna Yagodynska successfully defended their PhD theses under his guidance. Currently, Liubomyr Mykhailyna has several individual and collective monographs, more than two hundred scientific articles, reports, and reviews. We wish Liubomyr Pavlovych Mykhailyna good health, many years and new scientific achievements and the realization of all plans.