Містобудування є складовою частиною архітектури, яка формується залежно від багатьох інженерно-технічних, соціально-економічних та художньоестетичних чинників. Містобудування належить до багатоаспектної творчої діяльності, пов’язаної із законодавчим урегулюванням, народногосподарчим плануванням та управлінням у ході реконструкції міст чи при новому будівництві. Містобудівна теорія вивчає важливі завдання по створенню необхідного порядку, який забезпечує соціально-економічну доречність й архітектурно-художню виразність у загальній побудові міста, його окремих частин, а також в окремих містобудівних комплексах й спорудах. В наші часи, особливо в останнє десятиліття, в містобудуванні відбуваються якісні зміни у підходах до проектування. З’являються нові види містобудівного проектування, як, наприклад, зонінг. Виходячи з цього виду проектування, межами містобудівного об’єкту є такі, що прийняті, переважно, по бажанню замовника, а не по загальнотеоретичному чи законодавчому принципу. Містобудування потребує відродження у теоретичній, практичній і навчальній діяльності. Також, із-поміж галузей природно-господарського використання геодезичні роботи є невід’ємною частиною впорядкування поселенських територій, зокрема їх розбудови. Тому дослідження геодезичного супроводу на усіх стадіях будівельних робіт є актуальним, як в умовах сьогодення, так й минулих років.