Здійснено аналіз підручників з німецької мови для середніх шкіл Буковини у першій половині XX ст. В ході дослідження встановлено, що, в тогочасних підручниках, згідно з навчальною програмою, здійснювалася реалізація прямого методу навчання іноземних мов. Визначено, що на початковому етапі вивчення німецької мови метою навчання було формування навичок та вмінь правильного і вільного висловлювання в усній і письмовій формах у повсякденних побутових ситуаціях, а також розуміння культури німецького народу. У старших класах необхідно було вміти вільно читати твори художньої літератури, які пов’язані з історією, наукою та сучасною культурою німецького народу, вміти застосувати отримані знання німецькою мовою в усній та письмовій формах. Виявлено, що навчальні програми досліджуваного відрізка часу включали вимоги та рекомендації до укладання підручників. Проаналізовані підручники зазначеного періоду поділено на дві групи: підручники, які містили тексти, різні вправи та завдання; хрестоматії для читання, до яких входили уривки різножанрової художньої літератури провідних письменників. У процесі навчання іноземної мови у підручниках акцентували увагу на використанні пісенного матеріалу для формування вмінь правильної вимови. У навчальному виданні з німецької мови 1925 р. уперше виявлено виконання тестів, які полягали у виборі правильної відповіді серед запропонованих, а у підручнику 1929 р. з’являється додаток із методичними рекомендаціями для вчителя щодо виконання учнями завдань. Встановлено, що навчальні видання не містили фонетичного матеріалу. Для засвоєння лексичного матеріалу на початку вивчення іноземної мови використовувалась наочна семантизація, котру згодом замінили на вербальну. Пояснення граматичних явищ відбувалось на основі підібраних прикладів із текстів та вправ, а також рідною мовою учнів. Навчання говоріння здійснювалось за допомогою текстів, діалогів і вправ на розвиток усного мовлення. Читанню різножанрової літератури приділяли значну увагу. Для навчання письма використовувалися такі види вправ, як диктанти, переписування, творчі завдання тощо. Пропонувалось також ознайомлення з готичним шрифтом. Автори намагалися уникати перекладу, проте його все ж використовували під час пояснення граматичного матеріалу в молодших класах. Головна особливість хрестоматій з німецької мови полягала в наявності перекладених уривків румунських авторів, творів для позакласного читання, пояснень слів і виразів.