Лексична компетентність фахівця з будівництва та архітектури
Abstract
Успішність професійної діяльності майбутніх фахівців з будівництва та архітектури значною мірою залежить від мовної компетенції, тобто обсягу набутих знань про мовну систему як певний механізм, що об’єднує фонологічний, лексичний та граматичний рівні. Тенденції загальноосвітнього процесу, модернізація повсякденного життя, технічний прогрес вимагають від сучасного мовця (а ще більше від сучасного спеціаліста певної галузі) високої комунікативної компетентності. Цей чинник окреслює сукупність таких важливих особистісних якостей, як: вміння контактувати з іншими людьми у професійних / непрофесійних ситуаціях, обмінюючись певною інформацією, високоякісно виконувати роботу, здатність розкрити не лише набуті навички професійної підготовки фахівця у процесі практичної діяльності, а й свій внутрішній потенціал.
Здатність фахівця з будівництва та архітектури вільно спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово при співпраці з клієнтами, постачальниками, іншими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проектів передбачає насамперед оволодіти навичками використання професійної термінології.
Пильності з боку комуніканта-фахівця з будівництва та архітектури потребує вживання багатозначних слів, які в процесі спілкування можуть набути нових значень.
Лексична компетентність фахівця потребує ґрунтовного опанування власне української та іншомовної лексики, збагачення лексичного запасу, зважаючи на появу нових понять і термінів, з метою вдосконалення професійної комунікативної компетентності та запобігання невмілого вживання певних фраз та висловів.