Дослідження присвячено вивченню проблеми підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до застосування інноваційних технологій у професійній діяльності. Ретроспективний аналіз підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до застосування інноваційних технологій у професійній діяльності засвідчує поступовий еволюційний розвиток професійної підготовки працівників дошкільної ланки. Перший етап (сер. XIX – поч. XX ст.) визначено як період розвитку професійної підготовки фахівців з дошкільного виховання в Україні. Другий етап (1917 р. – поч. 1930-х рр.) у дослідженні представлено як період реорганізації підготовки кадрів дошкільного профілю відповідно до змін суспільно-політичного життя країни та завдань соціалістичного будівництва. Третій етап (1930 – 1941 рр.) був періодом започаткування сучасних засад системи підготовки спеціалістів дошкільного виховання, змісту та методики їх навчання. Четвертий етап (поч. 70 – кін. 80-х рр. ХХ ст.) характеризувався постановкою досліджень проблеми професійної підготовки майбутнього педагога і зокрема вихователя дошкільних закладів. Шостий етап (90-ті рр. ХХ ст. – дотепер) кваліфікується в дисертації як етап реорганізації дошкільного виховання (дошкільна освіта) як обов’язкової та невід’ємної ланки в загальній структурі освітньої галузі держави, а відтак відбулося переосмислення змісту професійної підготовки педагогів для дошкільних навчальних закладів відповідно до реалій часу і передусім інтегрування вишів України в європейський освітній простір. Аналіз сучасного стану підготовки вихователів закладів дошкільної освіти до застосування інноваційних технологій у професійній діяльності засвідчив, що зміст вітчизняної вищої освіта спрямований на вдосконалення студентами своїх педагогічних знань, навичок та вмінь, розвиток прагнення до творчої професійної діяльності, самовдосконалення та самоосвіти. Варто визначити наявність у змісті навчальних дисциплін розділів, які присвячено ознайомленню студенів з інноваційними технологіями.