Посилення ролі громадянського суспільства та його інституцій у процесах здійснення публічного врядування перебувають в полі зору як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Простежується загальна тенденція, притаманна різним моделям, які діють у країні з демократичним режимом: зростає потреба у збільшенні участі громадян, пов’язаної із прийняттям нормативних актів відповідними органами, що входять до таких систем, у зв’язку з підвищенням рівня зацікавленості відповідних інституцій брати участь у процесах із публічного врядування. Сполучені Штати Америки (далі – США) мають, без перебільшення, традиційну та чітко окреслену систему адміністративно-правового забезпечення права на участь представників громадськості в різних процесах суспільного життя, де ключову роль відіграють органи публічної влади, які ухвалюють відповідні рішення щодо суспільно значущих питань. Для України, яка порівняно нещодавно розпочала відповідні зміни у забезпеченні доступу інституцій громадянського суспільства до здійснення публічного врядування, вкрай важливо зрозуміти тенденції розвитку таких процесів, беручи до уваги досвід зарубіжних країн враховуючи внутрішні фактори (економічні, правові, суспільні, культурні, історичні тощо). Це сприятиме здійсненню належного адміністративно правового забезпечення різних правових форм такої участі, ключовою з яких, на нашу думку, є діяльність консультативно-дорадчих органів.