Анотація. Мета статті полягає у здійсненні аналізу засобів зворотного зв’язку під час дистанційного навчання в закладах вищої освіти. Методологія дослідження поєднує загальнонаукові методи теоретичного дослідження (аналіз, класифікації та узагальнення) з філософськими (системно-структурний аналіз, формальнологічний метод), також включає наукові підходи (компетентнісний, системний та комплексний). Наукова новизна полягає в тому, що, використовуючи вищевказані методи та наукові підходи, у статті охарактеризовано особливості реалізації зворотного зв’язку та здійснено класифікацію засобів зворотного зв’язку під час дистанційного навчання студентів у закладах вищої освіти. Висновки. Отже, зворотний зв’язок є важливою складовою будь-якого заняття, цінність якого стає ще більш вагомою під час дистанційного навчання. Розглянуто основні характеристики зворотного зв’язку (функція, час, графік і тип), а також особливості, які слід враховувати під час надання зворотного зв’язку як в «очному», так і в дистанційному навчанні. В процесі такої форми навчання викладачі та студенти спілкуються опосередковано за допомогою різноманітних цифрових пристроїв для встановлення зворотного зв’язку шляхом використання різних інтернет-платформ та інструментів, які класифіковано за функціональними можливостями (платформи для організації онлайн-заняття, онлайн-класи, онлайн-форми, інструменти миттєвого зворотного зв’язку, онлайн-тести, онлайн-вікторини, інтерактивні дошки, ментальні карти, звуковий онлайн зв’язок). Розглянуті засоби допомагають викладачу організувати ефективний зворотний зв’язок зі здобувачами вищої освіти під час дистанційного навчання. Перспектива подальших дослідженнях полягає в більш детальному аналізі розглянутих засобів зворотного зв’язку в режимі дистанційного навчання.