Складність сучасного буття українського суспільства, неоднозначність розвитку державно-політичних інституцій, непрогнозовані й ситуативні економічні процеси, постійна особиста, психологічна, інформаційна небезпека створюють негаразди та проблемні ситуації в усіх сферах життєдіяльності людей. Вкрай негативний вплив зазначене має на галузь освіти, і особливо на забезпечення організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти України. Таке навчання у свій час стало явним показником впровадження європейських цінностей, зміни ментальних упереджень, утвердженням реалізації принципів гуманізму та істинної демократії. Проте сьогодні Україна продовжує боротьбу за свою державність, яка вражає своїми масштабами, справжнім героїзмом та неймовірним драматизмом. Питання освіти, у тому числі інклюзивної, перебуває у невагомому стані, а її фінансування залишає бажати кращого. Разом з тим, кожний «тримає свій фронт», і «фронт» на освітянській ниві з гідністю та неймовірними зусиллями несуть вчителі, керівництво закладів загальної середньої освіти, медичні та інші фахівці, батьки. Наразі стоїть надважлива задача утримання на довоєнних позиціях здобутків освітньої галузі, надбань впровадження інклюзивної освіти, а також робота над перспективою подальшого розвитку освітніх відносин.Тому саме в цей непростий для України період стають надзвичайно актуальними наукові дослідження освітніх проблем, можливості вирішення яких зумовлять покращення нинішнього стану сфери освіти. Однією з таких проблем є дослідження сучасного стану організації інклюзивної освіти в закладах загальної середньої освіти і, зокрема, в початковій школі, окреслення існуючих проблем як у нормативно-правовому полі, так і у практичних та процедурних обставинах.