Дарина Березіна «Факультет»: метажанрові параметри роману
Abstract
На прикладі роману української письменниці Дарини Березіної «Факультет» досліджено імплікацію жанрових матриць університетського, соціально-психологічного та романтичного романів. Артикулюється, що саме персоносфера цього тексту, генеруючи сюжет про вишівський мікротопос з відповідними соціальними конфліктами, продукує жанрові ознаки означених романів й, відповідно, формує концепт метажанрового дискурсу. Опираючись на власний шестирічний викладацький досвід, авторка, наслідуючи романтичну традицію поділу персонажів на гофманівських філістерів та поодиноких ентузіастів, наповнює сюжетну структуру тексту «Факультет» традиційними реалістичними університетськими стереообразами. Так, виокремлюючи розповідь про кожного окремого героя в самостійні новели-частини, перед реципієнтом постають дванадцять самобутніх текстуальних осіб: ентузіастка й улюблениця студентів Аліса Олександрівна, своєрідна завідувачка кафедри, що розмовляє суржиком і полюбляє хабарі – Раїса Олександрівна, подружки О² – красуня Олена й плаксійка Олеся, посередня Юля, некомпетентна Оля Коза-Ностра, представниця консервативних і застарілих поглядів доцент Чорна, покірна поціновувачка любовних романів Валентина Степанівна, провінційна «дочка депутата» Вітася, зваблива Анна-Марія, аморальний, безпринципний декан Росинант. Наголошено, що фокалізація тексту на критичному реалізмі оповіді, апеляція до романтичного роману через контрастність персоносфери, іронії та сатири, демонстрація жанротворчих знак університетського роману завдяки складній персоносфері, опису вишівських реалій, розкриття відповідної проблематики, академічних інтриг та конфліктів, авторський ідіостиль як такий, переконливо свідчать про жанровий синкретизм роману «Факультет». Такий метажановий синтез, зосереджуючись на реалістичному соціальному контексті та розкритті внутрішнього світу персонажів, їхніх пошуках самоідентичності та вирішенні внутрішніх та міжособистісних конфліктів, реалізації своїх професійних вмінь та викладацьких здібностей розкриває евристичний потенціал університетського роману.